Бабезіоз у собак: лікування

 Для лікування собак, хворих на бабезіоз, було випробувано велику кількість різних препаратів з різними результатами. 

Проте похідні діамідину, що застосовуються для лікування бабезіозу собак (береніл, батризин, вербібен, азидин та ін.), мають широке практичне застосування. Діючою речовиною цих препаратів є диміназена ацетурат. Азидин містить 100% діючої речовини. Береніл випускають у формі гранул, 23,6 г яких містять 10,5 г діючої речовини. Батризин випускається у формі гранул, в 10,5 г яких міститься 4,66 г діючої речовини. Верибен випускають у формі гранул, 2,36 г яких містять 1,05 г діючої речовини. Азидин, береніл і батризин за токсичністю відносяться до групи «В». Максимальна переносима доза препарату для мишей становить 40 мг/кг, для кроликів – 25-30 мг/кг, собак, великої рогатої худоби та коней – 10 мг/кг. Препарати не мають вираженої кумулятивної дії, але у великих дозах викликають отруєння, що характеризується розладом діяльності центральної нервової системи: тонічними судомами, атаксією, іноді блювотою. Верибен відноситься до помірно токсичних для теплокровних тварин препаратів. Препарат накопичується головним чином у печінці та нирках, у невеликих кількостях у головному мозку та виводиться переважно із сечею. Дія препаратів заснована на пригніченні аеробного гліколізу і синтезу ДНК у патогенних найпростіших, впливі на тонку структуру і функцію клітинних мембран. Індивідуальна стійкість паразитів до беренілу є вирішальним фактором виживання окремих організмів. Друге похідне діамідину, ефективне як проти B. canis, та інших видах захворювань – пентамідин, застосовують у дозі 16,5 мг/кг двічі з добовим інтервалом. При його застосуванні можливі такі побічні ефекти, як біль у місці введення, тахікардія, нудота і блювота. Високоефективний препарат проти B. canis — імідокарб (похідне карбаніліду) у дозі 5 мг/кг. За даними деяких авторів, береніл і азидин стерилізують організм тварин від піроплазмід і запобігають бабезіозу при введенні за 5-10 і навіть 17 днів до зараження. За даними Д.А Страшнова (1975), береніл у дозі 7 мг/кг маси тіла запобігає зараженню собак збудником В. canis протягом 15 днів. Однак введення беренілу з профілактичною метою одночасно з інвазією крові не стерилізує організм собак з B. canis, але, тим не менш, розмноження збудника в крові різко знижується. Для зменшення патологічного впливу в результаті життєдіяльності паразитів і їх масової загибелі після введення антибіотиків, а також для зменшення токсичної дії протистоцидних препаратів слід застосовувати різну симптоматичну терапію. Для поліпшення серцевої діяльності застосовують різні серцеві препарати. Найчастіше сульфокамфокаїн застосовують у вигляді 10% розчину підшкірно або внутрішньом'язово в дозі 1,0 мл на 20 кг живої маси собаки. Препарат вводять 1-2 рази протягом усього курсу лікування. Застосовують також інші серцеві засоби (рибоксин, кордіамін, камфору). Для зняття загальної інтоксикації застосовують препарат гамавіт, який містить фізіологічно збалансовану суміш 20 амінокислот, 17 вітамінів, фрагменти нуклеїнових кислот, мікроелементи, а також екстракт плаценти та імуностимулятор (натрію нуклеїнат). Основними показаннями до застосування гамавіта є його властивості як детоксиканту, що забезпечує нейтралізацію і виведення токсичних продуктів розпаду, нормалізує функції, порушені внаслідок їх впливу. Гамавіт сприяє відновленню порушеної функції кровотворення при бабезіозі. ₉) і L-глутамінова кислота, бере участь у підтримці кровотворення. Препарат вводити підшкірно в дозі 0,1 мл/кг маси тіла протягом 5-7 днів. Досить часто набряки різних частин тіла у собак і крововиливи на слизових оболонках мають спільне походження і обумовлені збільшенням пористості судин в результаті впливу токсинів. Для відновлення цілісності і профілактики порушень судинних стінок застосовують етамзилат (дицинон) у вигляді 12,5% розчину внутрішньом'язово. Препарат призначають у дозі 1,0 мл на 20 кг маси тіла 2 раз на добу в перші 3-10 дні лікування. Менінгеальні явища, що реєструються у деяких собак, імовірно зумовлені розвитком умовно-патогенної мікрофлори внаслідок зниження резистентності хворої тварини. Тому, щоб запобігти виникненню даного симптомокомплексу, необхідно використовувати протимікробні засоби. Виходячи з цього, для профілактики менінгеальних явищ у собак в курс лікування бабезіозу слід включити ін’єкції натрієвої солі бензилпеніциліну. Препарат вводять внутрішньом'язово в дозі 15-6 тис. ОД на кг маси тіла кожні 3 годин, починаючи з першої дози тварині, протягом усього курсу лікування. Для зменшення загальної запальної реакції застосовуються антигістамінні препарати та кортикостероїди (дексаметазон, преднізолон). Відомо, що тривале застосування кортикостероїдів може викликати порушення водно-натрієвого обміну в організмі або призвести до пригнічення функції кори надниркових залоз. Тому, щоб уникнути цих явищ, в останні дві доби препарат вводять у зменшених дозах. Для підтримки функції печінки хворим собакам застосовують також есенціале форте в дозі 5-5 мл на тварину внутрішньовенно протягом 7-XNUMX днів.

Див також:

Що таке бабезіоз і де живуть іксодові кліщі

Коли собака може захворіти на бабезіоз?

Бабезіоз у собак: симптоми

Бабезіоз у собак: діагностика

Бабезіоз у собак: профілактика