Лишай у кішок: симптоми, лікування та профілактика

Якщо рідкі рухи вашої кішки змінилися метушливим дряпанням, можливо, винен лишай. Як вилікувати і не допустити рецидиву? Давайте розберемося разом з ветеринарами Hill's.

Проєкти

Стригучий лишай – це шкірна інфекція, спричинена різноманітними грибками. Найчастіше кішки заражаються один від одного: спори передаються через лусочки епідермісу і шерсть. 

Однак наявність грибка на шерсті кота ще не означає захворювання. Якщо кішка здорова, її мікрофлора самостійно впорається з хвороботворними організмами. Але при зниженні імунітету порушується баланс мікрофлори, починають активно розмножуватися грибки, у кота з’являється лишай.

Фактори, що провокують появу інфекції:

Кішки з ослабленим імунітетом. А також кошенята до 1 року, вагітні кішки; котів, уражених інфекційними захворюваннями та паразитами. Перевтома і постійні стреси також можуть бути причиною ослаблення імунітету і, як наслідок, інфекції позбавляючи

Неналежні умови утримання. Лишай у домашньої кішки може розвинутися на тлі неправильного харчування або недотримання правил гігієни. До цього пункту також відноситься нехтування плановими візитами до ветеринара.

Генетична схильність. Породи кішок, виведені штучно, не мають вродженого імунітету до захворювання. Домашнім тваринам з чутливою шкірою також буде важко протистояти грибковим колоніям.

Самовигульний кіт. Контакт із вуличними тваринами – кішками, собаками, гризунами – майже напевно призведе до зараження хвороботворними грибками. Оцініть усі ризики, перш ніж відправляти кота на вільний вигул.

Види та симптоми.

Багато власників кішок не знають, як виглядає лишай, і приймають за це почервоніння або залисини. Насправді всі види цього захворювання мають характерні ознаки.

Стригучий лишай у кішок. Діагноз при цьому виді лишаю зазвичай називають трихофітією або мікроспорією кішок. Це найпоширеніший вид захворювання тварин, при якому шерсть ніби зрізається невидимками – найчастіше безповоротно.

Однак у вас є можливість не доводити кішку до такого стану. На перших стадіях хвороби з’являється лише дрібна висипка, вихованець починає активно свербіти. Якщо не звернутися до ветеринара, висип перетвориться в лускаті плями, а потім і в великі вогнища облисіння.

Стригучий лишай є зоонозним захворюванням, тобто захворюванням, яке може передаватися від кішки до людини (і навпаки). Особливо чутливі до нього діти, люди похилого віку та люди з ослабленою імунною системою.

Рожевий лишай. Виявляється у вигляді численних рожевих плям, які відшаровуються в центрі і залишаються гладкими по краях. Цей тип лишаю є вірусним і часто проходить сам по собі.

Але це не привід нехтувати візитом до ветеринара. Такий вид лишаю може бути у кішки при незбалансованому харчуванні, а також через постійні стреси.

Pityriasis rosea дає зелене світло супутнім інфекціям, а збудники, які потрапляють в уражені ділянки, можуть викликати запалення. Нехай ваш вихованець заспокоюється і добре харчується, але не купайте, поки плями не зникнуть.

Pityriasis versicolor. Цей вид лишаю характеризується появою на тілі кішки пігментної плями від жовтого до коричневого кольору, плями можуть зливатися, утворюючи більші ділянки, причиною його появи також є грибок. Цей вид лишайника небезпечний для людини. Якщо грибок потрапив не тільки на шкіру, але і в структуру кігтів, вони деформуються. При цьому виді лишаю свербіж практично відсутня, і кішка не зможе вказати вам на проблему, активно почухаючи.

Мокнучий лишай. Також відомий як екзема. Це може бути викликано як внутрішніми проблемами в організмі кота (стрес або гормональний збій), так і зовнішніми факторами, що провокують алергію, наприклад, новий миючий засіб. Хвороба починається з невеликих червоних плям, на місці яких згодом утворюються бульбашки з рідиною.

Цей вид лишаю не заразний, але вихованця варто показати ветеринару. Якщо екзему не лікувати, пухирі, що лопаються, можуть призвести до інфекції та пустул.

Діагностика та лікування

Для постановки діагнозу недостатньо зовнішнього огляду вихованця. Навіть фахівець не завжди може відрізнити лишай від дерматиту або алопеції без наступних методів:

• Ультрафіолетова діагностика.

• Мікроскопія ураженого волосся.

• Посівна середа.

Якщо ультрафіолетова лампа показує характерне зелене світіння, при мікроскопії виявляються спори грибка, а посів на середовище діагностує конкретного збудника – лишай. У кішок лікування цього захворювання проводиться в декількох напрямках:

• Прийом протигрибкових препаратів.

• Обробка уражених ділянок.

• Відновлення імунітету (збалансоване харчування, яке забезпечить кота необхідними поживними речовинами).

Після курсу лікування необхідно повторно зняти посів. Кішка визнана здоровою після двох негативних результатів посіву з інтервалом в 1 місяць.

Домашнє лікування лишаю у кішок можливо тільки після відвідування ветеринара. Самостійний прийом препаратів може викликати передозування або побічні ефекти.

Попередження

Для власника

Щоб не заразитися від кішки, виключіть її контакт з предметами побуту: постільною білизною, рушниками, одягом. Кожен день пилососіть приміщення, де знаходиться хвора тварина, і робіть вологе прибирання – це допоможе видалити заражені спори і волоски. А для обробки поверхні використовуйте розчини з протигрибковою дією.

Для домашніх улюбленців

Найбільш надійними способами профілактики лишаю є підтримка імунітету вихованця повноцінним і збалансованим харчуванням, дотриманням норм утримання і комфортними умовами вдома. Також існує щеплення від лишаю. Дворазове введення вакцини з інтервалом від 10 до 14 днів забезпечить захист від грибків протягом наступних 12 місяців. Навіть якщо зараження все-таки відбудеться, хвороба буде протікати в легкій формі. Своєчасне звернення до ветеринара також послужить профілактикою зараження.

Бережіть себе та своїх улюбленців!