Безіменна такса потрапила до кураторства на початку червня. Її привезли з передмістя Мінська дачники. Вийшла до людей з лісу. Поранений і немічний, покусаний... Але вона вийшла – на допомогу… Що там було, у цьому лісі? Що з нею сталося? Цього ніхто не знає…
Ми шукали перетримку і готувалися прийняти нову, тоді Ольга відгукнулася. Дівчина чесно зізналася, що у неї небагато досвіду, але вона готова вчитися, потрібно лише показати, розповісти та підтримати. це може зробити лише досвідчена людина. Тоді я поставив Ользі пряме запитання: «Ти впораєшся?» – і впевненість у голосі цієї молодої та приємної дівчини передалася мені. Так вони зустрілися. Дана виявилася напрочуд терплячою собакою. Вона витримала всі процедури, спокійно лежачи на спині. А Ольга виявилася неймовірно старанною ученицею, через кілька днів не ми, але вона навчила нас проводити процедури. Потім почув від неї тверде «нікому не віддам!» Зараз ми спілкуємося з Ольгою, підтримуємо зв’язок, за що я їй дуже вдячний. Були й труднощі, з якими доводилося справлятися Ользі. Адже у всіх відмовників свої проблеми, вирішити які може тільки люблячий і терплячий господар. Ось така історія, історія порятунку, любові, довіри, історія дружби. Спілкуючись з цією вже досвідченою собаківницею, я дізналася, що вона давно хотіла взяти собаку на перетримку, допомогти, але їй не довіряли або просто не відповідали. Даночці дуже пощастило з чоловіком, а Ользі з другом. Вони знайшли один одного.Світлини зроблені Тетяною Прокопчик спеціально для проекту «Дві ноги, чотири лапи, одне серце».